У Центрі допомоги переселенцям в "Адреналін Сіті" проживає близько 200 українців зі сходу та півдня країни
У Центрі допомоги вимушеним переселенцям в культурно-розважальному центрі «Адреналін Сіті» проживає близько 200 українців переважно зі східних та південних областей. Багатьом з них вже немає куди повертатися – їхні оселі зруйновані.
Голова Луцької районної ради Олександр Омельчук та американська волонтерка Харбір Бхатія відвідали переселенців та привезли їм гуманітарну допомогу: продукти харчування, засоби гігієни та дитяче харчування.
Адміністратор Центру допомоги переселенцям Ірина Кочубей розповіла, що із перших днів війни арт-хостел «Adrenalin», який розрахований на 120 місць і входив у десятку кращих хостелів України, почав приймати біженців і вже за три дні був повністю заповнений. Через це довелося шукати ще одну локацію для облаштування ліжкомісць. Вирішили створити необхідні умови для проживання переселенців у приміщенні ресторану.
Зараз в хостелі проживає 82 переселенця, а у ресторані - ще 98 людей, а загалом за увесь період війни Центр прийняв до 5 тисяч українців.
«Перші переселенці зупинялися у нас, а потім виїжджали за кордон, зараз такої тенденції немає. У центрі проживають переважно люди, яким немає куди повертатися, їхнє житло зруйноване… Вони зі Слов’янська, Маріуполя… Час від час у нас зупиняються ті, що повертаються з-за кордону, ночують та їдуть додому, наприклад ті, що з Київщини», - розповіла Ірина Кочубей.
Координаторка волонтерського хабу «VolWest Group» Тетяна Репницька додала, що біженців харчують безкоштовно тричі на день, їжу готують кухарі-волонтери.
«У Музеї сучасного українського мистецтва постійно діють виставки та арт-батальйон, який проводить для переселенців заняття із арт-терапії. Двічі на тиждень для дітей проводяться майстер-класи з ліплення, малювання. Крім того, мешканці центру влаштовують собі дозвілля самі: грають настільні ігри, читають книги… Ми залучаємо їх до виготовлення аптечок для військових, збору сухпайків. До речі днями ми відправили військовим 25-титисячний сухпайок… Виготовляємо також для військових медиків унікальні рюкзаки – мінігоспіталі. Два тижні тому налагодили виробництво турнікетів та сертифікували їх. Шиємо також ноші для евакуації із зони бойових дій», - повідала пані Тетяна.
Крім того, у центрі надають психологічну підтримку і дорослим, і дітям – із цим допомагає кафедра психології та психотерапії Волинського національного університету ім. Лесі Українки.
«Усе, що ми робимо в центрі, - безкоштовно для тих, хто у ньому проживає. Фінансування – за кошти компанії «VolWest Group» та наших партнерів. Працівники нашої компанії в перший місяць війни віддали свою зарплату, щоб створити умови для переселенців, і зараз ми щомісяця віддаємо по 10% від заробітної плати, щоб утримувати майже 200 біженців», - зауважила координаторка волонтерського хабу Тетяна Репницька.
З її слів, наразі в хостелі облаштовують додаткові душові, бо наявних не вистачає на усіх мешканців, також потрібна хоча б ще одна пральна машинка. Завжди потрібна їжа, а також літній одяг та взуття, подушки, ковдри, постіль та засоби гігієни.
