ІСТОРІЯ ВОЛОНТЕРКИ ТЕТЯНИ МИГАШКО. Як українка у Франції очолила благодійну асоціацію та допомагає Україні
Французька благодійна асоціація Dobro Enfance з перших днів повномасштабної війни в Україні надсилає гуманітарну допомогу. Очолює цю асоціацію українка Тетяна Мигашко, яка упродовж останніх семи років живе у Франції.
Тетяна Мигашко родом з містечка Білогір’я Хмельницької області, певний час працювала у Києві, а у 2015 році переїхала до Франції.
«За фахом я вчитель англійської мови, друга моя освіта – юридична. У Києві працювала юристом із землевідведення у будівельній компанії. Після переїзду до Франції мої дипломи були недійсними, до того ж я не знала мови. Тому спочатку я вчила мову і шукала себе.
У Франції дуже поширена асоціативна діяльність: діє дуже багато асоціацій культурних, релігійних, благодійних, пісенних… Тому, щоб інтегруватися у французьке середовище, я почала при Православній церкві міста Біарріц працювати у релігійній асоціації, вчила мову, чергувала в церкві на прийомі відвідувачів, потім почала займатися з дітьми – давала уроки англійської по скайпу, доглядала дітей українців у Франції, працювала з людьми похилого віку та з інвалідністю», - розповіла пані Тетяна.
Невдовзі вона підтвердила свої дипломи вчителя та юриста, а також закінчила юридичний курс по правах неповнолітніх у Європі.
«Тема дітей-сиріт мене переслідує з 20-річного віку. Я завжди хотіла допомагати сиротам. Коли працювала у Києві, наша компанія як меценат фінансувала відпочинок дітей за кордоном. Мені завжди хотілося поєднати свою юридичну діяльність та благодійність, тому в асоціації Dobro Enfance усе вдало об’єдналося. У 2020 році я зареєструвала цю асоціацію, яка передовсім мала на меті привозити діток-сиріт та з інвалідністю на відпочинок та лікування з України у Францію», - повідала благодійниця.
До слова, благодійна асоціація Dobro Enfance має символічну назву. «Добро» - це українське слово, «еnfance» у перекладі з французького – дитинство.
«Але ми почали функціонувати на початку епідемії коронавірусу, тому нам не зовсім вдалося реалізувати свої наміри. Наша асоціація шукала сім’ї з дітьми-інвалідами, багатодітні родини в Україні і надсилала допомогу для них (одяг, засоби гігієни), долучалася до акції «Листи Святому Миколаю» у дитячих притулках», - розповіла Тетяна Мигашко.
ДОПОМОГА АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНІ
У Тетяни Мигашко лишилося багато рідних в Україні. Мама проживає на Хмельниччині, сестра приїхала у гості ще до війни та лишилась поки у Франції.
«Про війну в Україні я дізналась вранці, коли приїхала на роботу. Мені сказали, що той скажений відкрив вогонь по Україні. Але я не вірила, що це справжня війна. Сподівалась, що усе обійдеться одним днем. Перші три дні я не могли повірити у це, сиділа в інтернеті і читала новини. У нас з сестрою була паніка за сім’ю, дітей, маму… На третій день у церкві я сказала священнику, який, до речі, родом з Воронежа, що нам треба організуватися і щось робити для України. Він мене повністю підтримав і ми почали збирати гроші, купувати продукти, речі першої необхідності та відправляти їх до України. Церква надала своє підвальне приміщення для складування зібраної допомоги. Так моя асоціація Dobro Enfance стала центром збору гуманітарної допомоги для українців», - пригадує волонтерка.
За її словами, за перші два дні люди знести стільки всього, що можна було відправити кілька вантажівок.
На фото: мерія міста Байонна
«Перший вантаж допомоги відправили 4 березня, могли і раніше, але постало питання, куди відправляти. У Польщі усе було завалене допомогою, тож ми чекали відповіді моєї подруги з Луцька, яка мене познайомила з Оксаною Рубльовою і через неї ми почали співпрацю із Луцькою районною радою. Також ми надсилали допомогу на Хмельниччину, де теж є чимало переселенців.
На Івано-Франківськ ми відправили 20-тонну вантажівку разом із мерією міста Байонна. До речі, на будівлі мерії досі майоріє три жовто-блакитних прапори. Французьких немає, лише українські. Я щоранку проїжджаю повз і бачу їх», - розповіла жінка.
РОСІЯНАМ У ФРАНЦІЇ СОРОМНО СКАЗАТИ, ЗВІДКИ ВОНИ РОДОМ
За словами Тетяни Мигашко, французи були вражені тим, що росія напала на Україну. Їй постійно телефонували з мерії, різних підприємств, перепитували та питали, яку допомогу треба.
«До війни у Франції не відчувалося розділення українців та росіян, існували слов’янські асоціації, до яких входили українці, росіяни, білоруси. Зараз все не так. Все розділилось. У моїй асоціації є дівчата з росії, яким соромно за те, що відбувається в Україні. Їм соромно сказати, що вони з росії. Вони допомагають фінансово, сортують речі, пакують коробки», - зізналася благодійниця.
ЯК ЖИВУТЬ БІЖЕНЦІ З УКРАЇНИ У ФРАНЦІЇ
Усі біженці, які їдуть великими групами до Франції, потрапляють у центр розподілу у Парижі, а вже звідти їх розселяють у малозаселені регіони країни.
«Переселенці з України приходять в церкву в місті Біарріц, контактують зі мною, звертаються до мерії, Червоного Хреста, префектури. Наша асоціація допомагає адаптуватися українцям: супроводжує їх по різних адміністративних установах, допомагає оформити документи, медичне страхування, зробити досьє у Червоний Хрест для отримання продуктових наборів раз на тиждень…», - каже Тетяна Мигашко.
Байонна, Біарріц й інші міста, що близькі до кордону з Іспанією, є дещо закритими для мігрантів. Проте мерія Байонни виділила 10 соціальних квартир для біженців з України за умови їхнього влаштування на роботу.
Фінансова допомога для українців у Франції є у розмірі 426 євро на людину. Оренда квартири в Байонні на місяць без комунальних послуг стартує від 500 євро.
Луцька районна рада висловлює щиру подяку Тетяні Мигашко та її благодійній асоціації Dobro Enfance за підтримку українців, за допомогу та віру в перемогу України!
